Архіви блогу

Загадковий дзвінок

“Старий погладив трубку.
— Як там Земля? Як Нью-Йорк? Війна закінчилася? Хто тепер президент? Що трапилося?
— Матимемо доволі часу для розмов, коли приїдете.
— Хоч усе гаразд?
— Усе гаразд.
— Слава Богу. — Старий прислухався до далекого голосу. — А ви впевнені, що ви капітан Роквелл?
— Чорт забирай, чоловіче!
— Пробачте!
Він повісив слухавку і побіг.
Вони тут, після стількох років — неймовірно! — земляни, котрі заберуть його назад до земних морів, небес і гір.
Він завів машину. Він їхатиме цілісіньку ніч. Це варте ризику -побачити людей, потиснути їм руки, почути їх знову.
Машина гуркотіла поміж пагорбів.
Але цей голос… Капітан Роквелл. Не міг же це бути він сам сорок років тому!” (ст. 308).

У книзі: У книзі: Рей Бредбері. Все літо наче один день (100 оповідань). т. 1. кн. 2. Ціна: 200,00 грн.

Advertisements

Залишити коментар

Червень 26, 2017 · 19:48

Розмова через скло

“Побачення. Розмова через скло… Ця довідкова подробиця колись непомірно вразила була мене своєю відвертою злою зумисністю супроти людини, яка стоїть перед нею цілком беззахисною (не важливо, чи стосувати її до в’язня, чи до тих, хто прибув його провідати). В листах Івана Сокульського до маленької доні ця подробиця присутня невідворотною,  вже бодай з огляду на тривалість терміну “ізоляції”. Але мовить він про неї якось між іншим, як про щось далебі не таке вже насправді й істотне. “Скло”, поставлене між ним і рідними, і всім йому найдорожчим, він згадує, коли потрібно конче пояснити свої вимушені обставини, з майже невловною, сказати б, якоюсь навіть поблажливою іронією. Втім, в одному з останніх листів, перед лицем похмурої невідомості, поетову іронію зненацька пронизує іскра болю: “листовна розмова з тобою – майже те саме, що розмова через скло” (ст. 85).

У книзі: Сокульський Іван. ЛИСТИ ДО МАРІЄЧКИ: Вибране листування (1981 – 1987). Ціна: 5,00 грн.

Залишити коментар

Червень 22, 2017 · 15:30

22 червня 1941 року у спогадах Марії Савчин

“Надходило літо сорок першого року. Закінчились іспити, і ми поспішно роз’їжджались додому, залишаючи за собою спорожнілі, затихлі гуртожитки. Рвалися на село, але вже й шкода було нам розходитися, бо зжились між собою, заприятелювали. Тому й наш гурток домовився відбути прогулянку на Чортівську Скалу, біля Львова, на 22 червня.
У визначену неділю рано-вранці четверо нас прийшло на станцію. Заносилось на погідний день. На станції завжди було безлюдно у святкові дні, та ось минула пора, а поїзда все ще не видно. Це нас спочатку зовсім не турбувало: відколи настала большевицька окупація, поїзди завжди опізнювались. Але тієї неділі наш уже над усяку міру спізнився. Врешті з’явився начальник станції. Був то присланий сюди росіянин. Вже сам його вигляд зраджував занепокоєння. Заговорив схвильованим голосом до людей, що чекали на поїзд: «Здолбунов бомбардірован, нєт поєзда… война с Ґерманієй…»
— Що?! — ахнули від несподіваної новини подорожні, і… полегша, а то й радість розпливлася по їхніх обличчях. Слава Тобі, Господи, прийшов кінець арештам, вивозам у Сибір, колгоспам… Що війна ця буде точитися на нашій і за нашу землю, що потягне за собою незліченні людські жертви та спустошення країни — над цим не хотілося думати поки що. Міркувалося іншими категоріями, думалось, що гірше бути не може. Розумом ще не осягалось істини, що оте «гірше» може поглиблюватися до безконечного” (ст. 36-37).

У книзі: Савчин Марія. ТИСЯЧА ДОРІГ. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни. Ціна: 100 грн. ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Червень 22, 2017 · 12:00

Перший етап політики “збирання руських земель”

“Ми зумисне трохи довше затрималися над фактом національного поділу у В[еликому] князівстві Литовському, бо цей факт мав величезне значення в житті слов’янських народів. З одного боку, він уможливив здійснення Люблінської унії і загарбання України Польщею, а з другого, привернув увагу до українських земель другої сусідки Литви – Москви.
Адже руський елемент, почуваючись покривдженим у В[еликому] князівстві Литовському, почав звертатися, за посередництвом кількох княжих родин, по допомогу до єдиновірної Москви, і це, звісно, не пройшло повз пильну увагу московських князів і породило їхні постійні з того часу плани, скеровані на загарбання України й білоруських земель В[еликого] князівства Литовського. Отож 1493 року московський князь уперше присвоює собі у зносинах з В[еликим] князівством Литовським титул “государя всєя Русі, і це був перший щодо сусідніх країн етап тієї політики “збирання руських земель”, відголос якої бачимо нині в побожних бажаннях певних російських кіл, що марять про “приєднання” Східної Галичини і Буковини…” (ст. 143).

У книзі: В’ячеслав Липинський. Суспільно-політичні твори. Ціна: 203,00 грн.

Залишити коментар

Червень 22, 2017 · 08:58

Скрипуче ліжко

У книзі: Свен Нордквіст. Фіндус іде з дому. Ціна: 103,00 грн.

Залишити коментар

Червень 19, 2017 · 18:52

Таємна історія від Володимира Білінського

“На мою переконливу думку, абсолютно всі російсько-імперські держслужбовці давали підпис про нерозголошення держтаємниць. До таких належали не тільки державні посадовці, а й професори, викладачі шкіл, вузів і гімназій, редактори, цензори тощо. І, звичайно, матеріали про Синьоводську битву та місце її проведення належали до найголовніших російських державних таємниць. Свідченням чого є той факт, що окупувавши, після третього поділу в 1795 роді; Варшаву з її архівами, Російська держава так і не дозволила за часів царату (І795-І9І7 роки) опублікувати працю Матея Стрийковського. А друк тієї праці в 1978 році був вимушений. Не слід наводити пояснення, чому в Російській імперії, і царській, і більшовицькій, тема Синьоводської битви, її учасників та місця проведення належали до державних таємниць. Це зрозуміло всім” (ст. 286).

У книзі: Володимир Білінський. Україна-Русь: історичне дослідження у 3 кн. кн.1. Ціна: 138,00 грн.

Залишити коментар

Червень 11, 2017 · 18:59

Про прозу Шевченка

У книжці київського науковця, старшого наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен ка НАН України, відповідального секретаря проекту «Шевченківська енциклопедія» кандидата філологічних наук Олександра Бороня досліджено контактно-генетичні зв’язки повістей Шевченка з творами англійського і французького письменства, розглянуто численні інтертекстуальні відсилання у Шевченковій прозі до знакових явищ згаданих літератур, обгрунто вано деякі типологічні паралелі.

У книзі: Олександр Боронь. Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури. Ціна: 44,00 грн.

Залишити коментар

Червень 11, 2017 · 11:57

Схований під квочкою літати не зможе!

“Зозуляста вже давненько здивовано поглядала на мокрих Іпирокодзьобих пірнальників, ніби вперше їх бачила. Ко ко-ко… За свій вік вона вивела не одне покоління курячих нащадків, але чому ж ці зовсім на них не схожі? Ко-ко-ко-ко… І води не бояться… Зозуляста примружила очі, нахилила голову наліво, потім направо, ніби щось пригадувала. Авжеж, ці жовті пуцьверінки – маленькі копії тих двох качок, які донедавна жили у дворі, але несподівано десь зникли. Отже… Але вона недодумала. Широко розкинула крила, пригорнула ними до себе каченят і сердито повернула голову до Сандрика:
– Куд-куда?! Куд-куда?! Куд-куда?!
– От що робить з гордих птахів куряче виховання! зітхнув Сандрик. – Що ж, вольному воля, а жовтопузим
боягузам – тазик з водою. Схований під квочкою літати не зможе! Вартуй їх, Любку!” (ст.5)

У книзі: Надія Гуменюк. Надія і Марципан. Ціна: 62,00 грн.

Залишити коментар

Червень 10, 2017 · 18:51

Про Олега Ольжича

73 роки тому, 10 червня 1944 р. у концтаборі Заксенгаузен помер український поет, політичний діяч, археолог Олег Ольжич. Син відомого українського поета Олександра Олеся. У своєму есе “Дух Руїни”, написаному під упливом розколу в ОУН, Ольжич пише:

“Дух руїни, дух степу покутує в психічному укладі нашого народу від княжої доби, почерез гетьманщину й визвольні змагання 1917-20 років аж по сьогоднішній день.

Читати далі

Залишити коментар

Червень 10, 2017 · 11:32

“…коли хлопи посходяться разом, то нічого кращого не можуть вигадати, ніж залити писок і говорити якісь свинства” :)))

“— Сановне паньцтво, дозвольте, я си відрекомендую… — так почав Іцек Лапцицек, а потім продовжив уже по-єврейськи, що на початку було біблійне бла-бла, ну і так далі, ну і вже потім зустрілися десь потай його прапрадід і його прапрабабця.
Стефан шкодував, що тоді вже був занадто п’яний і небагато запам’ятав із трактату Іцка Лапцицка про шахтарські хвороби, хіба що про «зайобус кіпеле», або ж пташину хворобу. Вертався він із Пивної Корчми пішки, маршрутом звивистим і непевним, бо булькотів у ньому алкоголь, який під кінець мішали уже проти правил, так що випили і пиво, яким хрестили Ґжебелюха, і «коктейль Молотова» — весь до дна. Він дійшов на Піщану Гору аж під ранок і коли стояв, дивлячись на темний будинок, який дрейфував у хмарах передсвітанкової темряви, йому захотілося висловити свою любов до Дзюні, Дзюнечки якимось новим способом, не так, як досі. Якось так, аби це було гідно людини, яка повертається з Пивної Корчми. Але йому не спало на думку нічого особливого, тож узяв він кілька зів’ялих айстр, що виросли біля бетонного саркофагу перед їхнім під’їздом. З цим букетом у руці він подзвонив у двері на дев’ятому поверсі, за якими, пильна мов пес, чекала лють Ядзі. Вона і не подумала засміятися, коли він потай, бо Корчма — то не для баб, розповів їй один із жартів Іцка Лапцицка, а сказала лише, що коли хлопи посходяться разом, то нічого кращого не можуть вигадати, ніж залити писок і говорити якісь свинства” (ст. 42-43).

У книзі: Йоанна Батор. Піщана гора. Ціна: 83,00 грн.

Залишити коментар

Червень 9, 2017 · 22:26

Трагедія гетьмана Мазепи

«Страшні репресії пойняли жахом Україну. Люди кидали міста й села в паніці, втікаючи в степи, а козаки присягали, що «ходитимуть аж по коліна в московській крові». Ця нова різанина розворушила всю Європу, яка з великою увагою стежила за дальшим ходом подій. Французькі часописи, що з точністю подавали звістки, не приховували свого страху: «Страшна різанина», «Руїна України», «Жінки й діти на вістрях шабель» — такі були заголовки над передаваними звістками. «Всі мешканці Батурина, без огляду на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів». «Ціла Україна купається в крові». «Меншиков уживає засобів московського варварства».
Так писали «Французька газета», «Історичні листки», «Історичний Меркурій» з Гааги і «Ключ кабінету» з Вердена» (ст. 285).

У книзі: Валентин Чемерис. Трагедія гетьмана Мазепи. Ціна: 94,00 грн.

Залишити коментар

Червень 1, 2017 · 22:30

До Дня захисту дітей

Катерина Перелісна. МАЛЕНЬКА

Каже тато, каже ненька:
“Доню, ти іще маленька,
Ти не можеш тут ходити,
Ти не вмієш це робити…

Не тягни дзбанок із столі,
Не впусти вазон додолу,
Не бери із шафи книжку,
Не хапай кота за ніжку…

Сядь на стільчику гарненько,
Будь хоч хвилечку чемненька…”
Добре їм те говорити,
Бо вони уже не діти.

А я слухаю й гадаю:
Добре, добре, я те знаю!
А побачу щось десь знову –
І забуду їхню мову.

У книзі: УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ: Збірка для читання та розповідання дітям старшого дошкільного і молодшого шкільного віку. Ціна: 70,00 грн.  ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Червень 1, 2017 · 11:59

Мишоловка для Путіна

“Вівторок 18 березня 2014 року завершив багаторічну операцію російських спецслужб і Генерального штабу РФ з анексії Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Владімір Путін цього дня мав почуватися переможцем. Адже те, що розробляли його попередники, вдалося реалізувати саме йому. Йому випала велика «честь» підписати договір про «приєднання” Криму до Російської Федерації. Але це була лише зовнішня сторона картинки. Ідучи назустріч експансіоністським і реваншистським настроям більшості суспільства та політичного істеблішменту Росії, він поставив і себе і свою країну поза законом. Перша у XXI сторіччі анексія поставила жирний хрест на сподіваннях, що Росія невдовзі стане частиною цивілізованого світу. Окупувавши Крим, Владімір Путін прирік свою країну й народ на період довгої політичної, економічної та технологічної стагнації. І що найгірше – на довгі десятиліття відштовхнув від своєї країни великий народ України. Цю зраду український народ пам’ятатиме завжди. Відрізавши від себе Україну та анексувавши Крим, Путін підсадив Росію на голку реваншизму, який вимагатиме від нього нових агресивних кроків. Це була дорога в один кінець. Мишоловка для Путіна захлопнулася” (ст. 367).

У книзі: Тарас Березовець. Анексія: Острів Крим. Хроніки гібридної війни. Ціна: 154,00 грн.

Залишити коментар

Травень 31, 2017 · 22:34

Дослідження будівель, а особливо їхньої еволюції є одним із найбільш привабливих, але й найбільш складних завдань етнографії

“Дослідження будівель, а особливо їхньої еволюції є одним із найбільш привабливих, але й найбільш складних завдань етнографії, тому що на цю еволюцію справляли дуже значний вплив і фізичні умови країни, і відмінність матеріалу, і расові навички, і сусідні впливи, особливо культурні, і, нарешті, зовсім самостійна творчість, яка приводить у зовсім різних народів й у віддалених одна від одної країнах до абсолютно однакових етнографічних форм. Доісторичні споруди на території України, далеко не достатньо відомі й ще менше досліджені, показують нам, що і в нашій кра’їні люди спочатку жили просто на свіжому повітрі, в печерах, переважно штучних, і в надземних куренях, які прикривали підземні споруди. Як і скрізь, ці доісторичні будівлі мали то круглу, то чотирикутну форму й нарешті з підземних і напівпідземних стали цілком надземними. Як у землянках і слідах куренів, знайдених над Кирилівською вулицею в Києві, так і в подібних же спорудах, знайдених у місцях поширення домікенської культури, головним будівельним матеріалом, крім глини, були дерев’яні кілки й хмиз. Чи вплинула ця архітектура на більш пізні будівлі, сказати дуже складно, тим більше що зв’язок неолітичної культури зі слов’янською, що, можливо, йшла навіть не безпосередньо за нею, далеко ще не з’ясований”.

У книзі: Федір Вовк.Студії з української етнографії та антропології. Ціна: 149,00 грн.

Залишити коментар

Травень 31, 2017 · 18:30

Махновці

“Ввечері 18 жовтня відбулася нарада вищого командування махновців. Очевидно, на порядку денному було обговорення того стратегічного завдання, яке перед махновцями ставило радянське командування. Повстанці мали прорватися у тил білих на мелітопольському напрямку, не пізніше ЗО жовтня вийти під Салькове на Чонгарському півострові та Перекопі,  заблокувавши ці перешийки, відрізати білим шлях до Криму з материкової України. Такий оригінальний план мав видаватися махновським командирам не реалістичним і відверто безжальним щодо самих по встанців.
На нараді, крім того, був присутній радянський представник Бела Кун2, прибуття якого слід розцінювати як продовження політики заспокоєння махновців стосовно 4-го пункту угоди. На нараді він був не єдиним гостем. Через лінію фронту пробрався отаман Чалий, супроводжуючи врангелівського офіцера-посланця.   Останній  передав  пропозиції  свого командування щодо можливого союзу махновців з білими. Реакція самого Махна на ці пропозиції (а він у великому гніві наказав розстріляти офіцера) дозволяє деякою мірою усвідомити ті настрої, що панували у махновському середовищі. Так уже сталося, що одна частина махновських командирів ставилася до більшовиків з меншою довірою, ніж інша. Ця частина, звикши не довіряти комісарському слову, правильно оцінила прибуття Куна як звичайне окозамилювання” (ст. 148-149).

У книзі: Дмитро Архієрейський. Махновська вереміяТернистий шлях Революційної повстанської армії України (махновців) 1918-1921 рр. Ціна: 98,00 грн.

 

Залишити коментар

Травень 30, 2017 · 20:35

Образ саду у Шевченка

“Сад – один із домінантних образів Шевченкової поетичної картини світу, рівномірно поширений майже в усій його творчості: від ранньої поеми «Катерина» (1838-1839) до своєрідного поетичного епілогу – вірша «Чи не покинуть нам, небого…» (1861). Попри чималу дослідницьку роботу, здійснену за останніх півтора століття, нагальною проблемою для шевченкознавства залишається з’ясування природи багатьох образів, а серед них – саду, їхньої поетичної семантики, закономірностей функціонування у тексті тощо. Дотепер виявлення генетичних зв’язків і встановлення типологічних подібностей Шевченкової творчости з літературою середньовіччя та бароко залишалося невиправдано обмеженим, давалися взнаки окремі догми, згідно з якими цілковито заперечувався зв’язок Шевченка з попередньою літературною традицією. Дослідження цілком слушно провадилися шляхом порівняння його поезії із творчістю романтиків, літературою першої половини XIX ст. загалом, фольклором тощо, проте такий підхід певною мірою деформував цілісну картину літетурного розвитку, зміщував масштаб на користь Шевченка, що ніби постав у нову епоху ледь не на порожньому місці”.

У книзі: Олександр Боронь. Поет і його проза: генеза, семантика і рецепція Шевченкової творчості. Ціна: 73,00 грн.

Залишити коментар

Травень 29, 2017 · 23:47

Як вступити до ОУН?

“На смерть Євгена Коновальця львівська газета «Громадський голос» відгукнулася статтею, озаглавленою «Смерть команданта ОУН». Я запитав тоді свого батька, що означає слово ОУН? На що одержав відповідь: «ОУН — це не слово, а скорочена назва Організації Українських Націоналістів, яка підпільно бореться за незалежність Української держави. Польська влада так ненавидить українських націоналістів, що кожного, кого запідозрить як члена ОУН, ув’язнює на десять років у Картузьку Березу. Але націоналісти сильні духом, вони не бояться в’язниць, ні навіть смерті, а бояться тільки одного — підневільного стану свого народу».
Як мені тоді хотілося побачити хоча б одного такого націоналіста!
Але наступив 1942 рік. У місті Снятині відкрили дворічну торговельну школу. Ставши її учнем, я швидко познайомився з багатьма своїми ровесниками майже з усіх сіл району. Один з таких моїх знайомих, Осип Зінкевич, якось так, між іншим, сказав мені: «При нашій школі існує підпільна молодіжна Організація Українських Націоналістів. Ти не хотів би в неї вступити?» — «Як не хотів би? — відповідаю. — Я давно до цього готовий!»” (ст. 5).

У книзі: Євген Грицяк. Короткий Запис спогадів: Норильське повстання; Після повстання. Ціна: 35,00 грн. ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Травень 15, 2017 · 18:26

Вже

Вже

У певному віці
вже знаєш
що розпач
це таке ж слово
як і  інші (ст. 160)

У книзі: Богдан Задура. Найгірше позаду. Ціна: 51,00 грн.

Залишити коментар

Травень 11, 2017 · 18:55

У Харкові так довго не валили Леніна, бо насправді його там і не було…

“Розкрийте телефонний довідник Харкова на будь-якій сторінці, виберіть прізвище, ініціали й номер, подзвоніть на нього, запропонуйте власні дешеві послуги найманого вбивці — і з того боку слухавки одразу ж зацікавляться, сформують замовлення (цілком можливо, що навіть групове), а розрахуватися пообіцяють вагоном жіночих панчіх чи ниркою. Або: коли йдеш вулицею Сумською, то варто не згадувати відомий віршик Маяковського, а уважно дивитися собі під ноги, адже там може виявитися ключ від автомобіля, на якому щойно приїхав молодий і  талановитий приватний підприємець, що торгує зубними протезами для кішок. І вже зовсім серйозно: у Харкові так довго не валили Леніна, бо насправді його там і не було” (ст. 3).

У книзі: Ігор Зарудко. Якщо твій янгол Йосипівна. Ціна: 50,00 гр.

Залишити коментар

Квітень 28, 2017 · 20:48

Шкільна подруга чи шахрайка?

“- Мені порадила звернутися до вас ваша шкільна приятелька у Парижі.
В шахрайстві ця тактика зазвичай спрацьовує. Згадка про шкільну приятельку, яку зазвичай не пам’ятають, викликає радше почуття вини, ніж підозру. Замість подумати: «Вона шахрайка. Я не знаю і не пам’ятаю такої приятельки» – зазвичай реакція така: «Боже, невже я стала такою забудькуватою? Чи так зазналася? Чи молодість настільки далеко? Хіба я не пам’ятаю, хто одружився? Чи мені начхати?» (ст. 109)

У книзі: Мюріел Спарк. Помічники та підбурювачі. Ціна: 50,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 27, 2017 · 22:28