Category Archives: Абзац

Один абзац з будь-якої книжки в книгарні

Як вступити до ОУН?

“На смерть Євгена Коновальця львівська газета «Громадський голос» відгукнулася статтею, озаглавленою «Смерть команданта ОУН». Я запитав тоді свого батька, що означає слово ОУН? На що одержав відповідь: «ОУН — це не слово, а скорочена назва Організації Українських Націоналістів, яка підпільно бореться за незалежність Української держави. Польська влада так ненавидить українських націоналістів, що кожного, кого запідозрить як члена ОУН, ув’язнює на десять років у Картузьку Березу. Але націоналісти сильні духом, вони не бояться в’язниць, ні навіть смерті, а бояться тільки одного — підневільного стану свого народу».
Як мені тоді хотілося побачити хоча б одного такого націоналіста!
Але наступив 1942 рік. У місті Снятині відкрили дворічну торговельну школу. Ставши її учнем, я швидко познайомився з багатьма своїми ровесниками майже з усіх сіл району. Один з таких моїх знайомих, Осип Зінкевич, якось так, між іншим, сказав мені: «При нашій школі існує підпільна молодіжна Організація Українських Націоналістів. Ти не хотів би в неї вступити?» — «Як не хотів би? — відповідаю. — Я давно до цього готовий!»” (ст. 5).

У книзі: Євген Грицяк. Короткий Запис спогадів: Норильське повстання; Після повстання. Ціна: 35,00 грн. ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Травень 15, 2017 · 18:26

Мачушині яблука

“Мачуха, яка несподівано за стільки часу взялася куховарити. Яблука — «особливий сорт, наливна есперидівка», — принесені мордатим паном Бударою. І пиріг, спечений спеціально для батька. Дуже смачний пиріг, їж од пуза, шлунок не заболить.
А з іншого боку — дивна поведінка батька, його сонливість, його байдужість. Так, звичайно, він таким і повернувся — але ж мусив за ці дні прийти до тями, мусив! Та не прийшов.
Господи, подумала Марта, що ж я себе накручую. Тільки у страшних казках таке буває: мачуха, отруєні яблука… Я б іще повірила, якби хтось наважився підсипати порошок батькові Чепуруна. Але — не моєму ж! І мачуха — стерво, ясна річ, але не вбивця, ні” (ст. 129).

У книзі: Володимир Аренєв. Порох із драконових кісток. Ціна: 162,00 грн.

Залишити коментар

Filed under Абзац

Вже

Вже

У певному віці
вже знаєш
що розпач
це таке ж слово
як і  інші (ст. 160)

У книзі: Богдан Задура. Найгірше позаду. Ціна: 51,00 грн.

Залишити коментар

Травень 11, 2017 · 18:55

Кого привіз таксист?

“- Почекайте хвилинку,—сказала жінка-дис-петтчер    Кнутасові.—П’ятнадцять   хвилин тому наш таксист приїхав на виклик до Пів-нічного кладовища. Ми дістали замовлення на прізвище Нільссон.
—Куди він поїхав далі? Хто пасажир?
—Зараз зв’яжуся з шофером. Гадаю, що клієнт досі в машині.
Комісар напружено чекав. Стримував подих. І ось відповідь.
—Кілька хвилин тому він приїхав на міс-це. Вулиця Реварлільясвег на Високому верху.
—І кого він привіз?” (ст. 365)

У книзі: Марі Юнгстедт. Четверта жертва. Ціна: 67,00 грн.

Залишити коментар

Filed under Абзац

Чи іслам покликаний панувати у світі?

“У статті для журналу «Умма» Редіже замислювався, чи іслам покликаний панувати у світі, і, зрештою, ствердно відповідав. Про західні цивілізації він заледве згадував — настільки очевидною видавалась йому їхня приреченість (наскільки ліберальний індивідуалізм був приречений на тріумф, бо він задовольнявся відмовою від таких проміжних понять та структур, як вітчизна, корпорації й касти, настільки ж, коли він виступив проти родини — останнього форпосту, — а отже, і проти демографії, став очевидним його занепад; і тоді, природно, настав час ісламу). Значно більше уваги Редіже приділив Індії та Китаю: якби цим країнам вдалося зберегти свої традиційні цивілізації, — писав він, — то вони змогли б (зважаючи на їхню нехіть до монотеїзму), уникнути впливу ісламу; проте вони дозволили отруїти себе західними цінностями — а відтак також були приречені; Редіже детально змальовував процес розкладу і навіть давав прогноз із датами. Просто написана, щедро документована стаття ясно свідчила про вплив ідей Ґенона — ґрунтовне розрізнення загалу традиційних цивілізацій та сучасної цивілізації” (ст. 228).

У книзі: Мішель Уельбек. Покора. Ціна: 81,00 грн.

Залишити коментар

Filed under Абзац

У Харкові так довго не валили Леніна, бо насправді його там і не було…

“Розкрийте телефонний довідник Харкова на будь-якій сторінці, виберіть прізвище, ініціали й номер, подзвоніть на нього, запропонуйте власні дешеві послуги найманого вбивці — і з того боку слухавки одразу ж зацікавляться, сформують замовлення (цілком можливо, що навіть групове), а розрахуватися пообіцяють вагоном жіночих панчіх чи ниркою. Або: коли йдеш вулицею Сумською, то варто не згадувати відомий віршик Маяковського, а уважно дивитися собі під ноги, адже там може виявитися ключ від автомобіля, на якому щойно приїхав молодий і  талановитий приватний підприємець, що торгує зубними протезами для кішок. І вже зовсім серйозно: у Харкові так довго не валили Леніна, бо насправді його там і не було” (ст. 3).

У книзі: Ігор Зарудко. Якщо твій янгол Йосипівна. Ціна: 50,00 гр.

Залишити коментар

Квітень 28, 2017 · 20:48

Шкільна подруга чи шахрайка?

“- Мені порадила звернутися до вас ваша шкільна приятелька у Парижі.
В шахрайстві ця тактика зазвичай спрацьовує. Згадка про шкільну приятельку, яку зазвичай не пам’ятають, викликає радше почуття вини, ніж підозру. Замість подумати: «Вона шахрайка. Я не знаю і не пам’ятаю такої приятельки» – зазвичай реакція така: «Боже, невже я стала такою забудькуватою? Чи так зазналася? Чи молодість настільки далеко? Хіба я не пам’ятаю, хто одружився? Чи мені начхати?» (ст. 109)

У книзі: Мюріел Спарк. Помічники та підбурювачі. Ціна: 50,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 27, 2017 · 22:28

Про лампочку Ілліча

“Робота в інформаційному інтернет-агентстві – це виробництво інформації, конвеєр. Знаю, з чим порівнюю: починала трудовий шлях у 17 років із ВО «Кінескоп», з його багатотиражною газетою із назвою, якій би позаздрили Ільф та Петров, – «Лампочка Ілліча». «Лампочка» викликає асоціацію із булгаковським «Собачим серцем», а тоді нічо, ковталося. Підприємство, яке годувало тисячі сімей, здиміло після розпаду Союзу – закономірний кінець. Територію обсіли фірми й фірмочки, і вже не віриться, що у 1977-1981 роках щоранку, не пізніше 8.15, ноги приводили мене на сходи СКБ – Спеціального-конструкторського бюро, де вкалувала біля прапрабабусі ксерокса – світлокопіювальної машини, у бак якої треба було заливати аміак. Не допомагав респіратор і «халявне» молоко «за шкідливість» – труїлася нашатирем, заробляла букет алергій. У тому числі алергію до радянського плакату про почесність й романтику робітничої професії. Заводський конвеєр обаранював, а Інформагентство – постійно свіжі емоції з водоспадом інформації та інформприводів (це журналістський штамп, грамотно – інформаційних підстав), що валяться на голову” (ст. 200-201).

У книзі: Тетяна Вергелес. Моя грішна журналістика. Ціна: 98,00 грн.

Залишити коментар

Filed under Абзац

Аварія

“Даґні подумала, що висотомір зламався і продовжувала кружляти. Вона побачила, що стрілка приладу падає; бачила, що гранітні стіни піднімаються, бачила, що кільце гір стає дедалі вище; їхні вершини, тісно змикаючись, поринають у небо. Але дно долини залишається незмінне, немовби вона падає у безмірну криницю, дна якої ніколи не досягнути. Стрілка продовжувала падати: дві тисячі дев’ятсот, дві тисячі вісімсот, дві тисячі сімсот, дві тисячі п’ятсот.
У спалаху світла, що вразив її, не було джерела. Воно вибухнуло, як повітря, сліпучим холодним вогнем, несподівано і беззвучно. Ударом її відкинуло назад, руки випустили штурвал і вона затулила ними очі. За якусь мить знову вчепилася у штурвал, спалах світла згас, але літак трусило, на вуха тиснула тиша, а гвинт застиг: її двигун заглух” (ст. 467).

У книзі: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина друга. Або-або. Ціна: 167,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 20, 2017 · 21:59

До Дня народження Гео Шкурупія. “ТРАМП”

ТРАМП

на широких вулицях
всесвіту
на перехрестях
африки азії
сидіти під бетонним мостом
і плювать у звабливість вод
алігаторами
паротяги всесвіту
кіньми
заїржуть музикою
міського парку
сахара кльондайк індія
юкон і аляска
переплетуться стежками алей
під ногами невтомними трампа (ст. 60)

У книзі:  Шкурупій Ґео. ВИБРАНІ ТВОРИ. Ціна: 60,00 грн. ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Квітень 20, 2017 · 17:38

Писанки природними барвниками

У книзі: Тетяна Вленеко. Любов Ктіторова. Фарбуємо писанки природними барвниками. Ціна: 145,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 14, 2017 · 17:42

До Дня народження Василя Овсієнка

ОВСІЄНКО Василь Васильович  (8.04.1949, с. Леніне (Ставки) Радомишльського р-ну Житомир. обл.) — філолог, публіцист. Учасник укр. правозах. руху. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1973–77, 1979–88). Член УГГ (1978). Член-засновник УГС (1988). Лауреат премії УАНТІ ім. В. Стуса (2000), премії ім. І. Огієнка (2006), Фундації родини Воскобійників (2006). Нагор. орденами «За заслуги» ІІІ ст. (2005), «За мужність» І ст. (2006), князя Ярослава Мудрого V ст. (2009), «Свобода» (2009).
1966 закінчив СШ, працював у колгоспі, в 1967 — літ. працівником район. газети в сел. Народичі Житомир. обл. 1967–72 навч. на філол. ф-ті Київ. ун-ту. Влітку 1968 виготовив кілька відбитків трактату І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Розповсюдж. самвидав серед студентів. 1972 допомагав В. Лісовому та Є. Пронюкові видати «Укр. вісник», вип. VІ («Київ») і «Відкритий лист членам ЦК КПРС і ЦК КП України» В. Лісового. З серпня т. р. працював учителем укр. мови та літ-ри в с. Ташань Переяслав-Хмельницького р-ну Київ. обл. У той час написав ст. «Добош і опришки, або Кінець шістдесятників».
5.03.1973 заарешт. за звинув. у проведенні «антирад. агітації і пропаганди» у формі розповсюдж. самвидаву і засудж.
Київ. обл. судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР на 4 р. позбавл. волі у таборах сув. режиму. Покарання відбував у мордов. таборах
ЖХ-385/19 і 17-А. Брав акт. участь в акціях протесту, голодуваннях. Таб. адм-ція намагалася застос. проти нього різні засоби психол. тиску, зокрема погрожувано ПЛ. 20.08.1976 відвезено на «профілактику» до київ. КДБ, відмовився визнати себе винним. Виступав на підтримку в’язнів різних нац-стей.
5.03.1977 звільнено. Жив під адмін. наглядом у рідному селі, за фахом влаштув. не дозволено. Працював художником-оформлювачем у колгоспі. Вимагав права емігрувати. Підтримував листування з політв’язнями та їхніми родинами. Його інф-ція про події в мордов. таборах публ. у «ХТС» і використ. УГГ. У вересні 1977 було попередж. про кримін. відповідальність на підставі Указу Президії ВР СРСР від 25.12.1972. 18.11.1978 затримано міліцією через приїзд до нього члена УГГ О. Мешко, відмовився давати пояснення міліції. О. подав на міліціонера й кадебіста в суд, внаслідок
чого проти нього самого було сфальсифіковано кримін. справу.
8.02.1979 засудж. Радомишльським район. судом за ст. 188-1 ч. 2 КК УРСР на 3 р. позбавл. волі. Текст «Замість ост. слова» став відомим на Заході. Карався в зонах сув. режиму № 55 і 71. Відмовився свідчити у справах Л. Лук’яненка, М. Матусевича, Г. Снегірьова, В. Стуса, Д. Мазура. О. було апропоновано написати покаянну статтю із осудом діяльності УГГ, членом якої був. Після відмови його було засудж. 23–26.08. 1981 Житомир. обл. судом за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 р. таборів особл. режиму та 5 р. заслання з визнанням особливо небезпечним рецидивістом. Карався в таб. ВС-389/36–1, з 6.12.1987 — у зоні № 35.
В ув’язненні спілкувався з Л. Лук’яненком, В. Стусом, Ю. Литвином, З. Попадюком, М. Горбалем, І. Кандибою, естонцем
М. Ніклусом, вірменами А. Аршакяном, А. Навасардяном. Брав участь в акціях протесту. Звільнено 21.08.1988. Працював у
рідному селі Житомир. обл. худ. оформлювачем, за спеціальністю працювати не допускали. У вересні 1988 увійшов до Всеукр. координац. ради УГС, 16.07.1989 обрано головою її Житомир. філії. 1990 призначено секретарем з видавн. справ УРП, обрано співголовою Укр. ком-ту «Гельсінкі-90». З 1997 працював у київ. відділі Всеукр. т-ва «Меморіал» ім. В. Стуса. З 1.05.1997 по 29.04.2001 — заст. голови РХП. Член ради Музею історії політ. репресій «Перм-36» (с. Кучино Чусов. р-ну). Координатор програми Харків. правозах. групи (1998).
О. — автор низки публікацій про репресії і правозах. рух, плідно працював над цими темами. Вів просвітн. роботу. З 1999 організовував експедиції на Соловецькі о-ви таурочище Сандармох — місця розстрілу укр. інтелігенції в 30-ті рр.

У книзі: РУХ ОПОРУ В УКРАЇНІ: 1960–1990. Енциклопедичний довідник: 2-ге вид.. Ціна: 95,00 грн. ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Квітень 8, 2017 · 11:37

У День народження Жаржайла :)

рубікон
то така річечка в австралії
яка постійно пересихає
як і все в австралії окрім кроликів

так і в житті
пересихає в горлі
коли треба узяти найвищу ноту
або пересихають всі ноти
коли треба узяти горло

там де стікс впадає в лету
стоять очисні споруди
винаходяться нові ноти
на пвідорозі
до чого? (ст. 19)

У книзі: Жаржайло Михайло.  МІЛІЦІЯ КАРМИ : Збірка поезій. Ціна: 20,00 грн. ЗАМОВИТИ

Залишити коментар

Квітень 7, 2017 · 18:27

Вибух

“За підбитою «газелькою» рухалися люди у камуфляжі. Хтось стогнав на землі. Черга калаша поклала цьому край — впала тиша. Лише вогонь потріскував та випливали з драглистого гарячого повітря чиїсь збуджені голоси.
Валік у дорожній пилюці… Він щойно озирався до Романа з переднього сидіння. За кермом був Шарапов, схожий на кіногероя хлопчина, одесит. Його так і називали у батальйоні. Валік перший помітив цю схожість: точно Шарапов, сказав, — й усі погодилися. Роман з Валіком зійшлися у травні, в учебці, земляки, Роман зі Львова, Валік — з Городка, вони ще у тренувальному таборі стали нерозлийвода.
На задньому сидінні, поруч з Романом, мовчав Петрович, найстарший з них, киянин, батько трьох дітей… І де тепер Шарапов з Петровичем? Ось розвалена машина, ось Валік у пилюці… Хоча який це Валік? У Валіка дві руки-дві ноги, яку кожного, а це не знати що таке, якийсь цурпалок з обличчям друга. Лялька шматяна, заляпаний фарбою муляж” (ст. 28).

У книзі: Галина Вдовиченко. Маріупольський процес. Ціна: 52,00 грн.

Залишити коментар

Filed under Абзац

Як починають доросле життя

“Я повернувся на свою лаву далеко біля стіни!.. Я був вражений. Я запитував сам себе, чи то не був такий виверт з його боку… Аби відкараскатися від мене. Моя мати стояла перед церквою на невеличкій площі й чека ла на результат…
Закінчили ще не всі… Ще залишалися деякі хлопчи ки… Тепер я побачив їх. Вони тихо бурмотіли свої відпо віді, ніби молитву… карта Франції, континенти…
Після його слів про початок дорослого життя я ди вився на своїх маленьких товаришів, ніби бачив їх упер ше… Страх завалити іспит прикував їх до столу, вони звивалися, як у сильці.
Ось   так   починають   доросле   життя?” (ст. 120).

У книзі: Луї-Фердінан Селін. Смерть у кредит. Ціна: 119,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 5, 2017 · 14:47

Що можна було за гроші при більшовиках

“- Та Бог з ним, із тим золотом, як і є, то все одно чуже, махнув рукою дід Сава. — А Маркевичі, значить, не всі за кордон тоді втекли. Дві дочки тут живуть, одна у Чернігові, а друга аж у Києві. Заміж дівчата повиходили і не захотіли за кордон їхати, правда, тепер так нажилися, що і не проти до папіньки, та ніхто їх туди вже не пускає.
— Казали люди, що вони батьківство своє в документах змінили. За гроші і при більшовиках зробити таке можна було, – тихо і ніби по секрету говорила баба Проня. — Ковшаря діти і в прізвищі букви поміняли. Жити якось треба ж було.
— Та знаємо ми про те. Такий час був, що поробиш, — говорив дід, встаючи з лавки” (ст. 110).

У книзі: Ганна Ткаченко. Голгофа козацьких нащадків. Терновий вінок. Ціна: 58,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 4, 2017 · 20:02

«Та звісно ж!»

“Розплющивши очі, вона побачила зелене листя, залите со нячним сяйвом, і обличчя чоловіка. Даґні подумала: «Я знаю, що це таке». Це був світ, про який вона мріяла в шістнадцять років — і ось тепер її мрія збулась. І цей світ виявився такий простий, такий звичайний, що її почуття скидалися на благословення, розлите у Всесвіті у формі трьох слів: «Та звісно ж!»
Даґні зазирала в обличчя  чоловіка, який стояв біля неї навколішках, усвідомлюючи, що протягом усіх пережитих років саме за таке видовище вона була готова віддати своє життя: обличчя без жодної тіні болю, страху чи провини. В розрізі його рота прочитувалася гордість, ба більше — здавалося, ця гордість є джерелом чогось, чим він пишається ще дужче. Його кутасті вилиці наштовхнули її на думку про зарозумілість, бундючність, чваньковитість, проте обличчя не мало в собі жодної зІ цих рис, маючи натомість їхню загальну суму: вираз спокійної рішучості й упевненості, безжалісної невинності, яка не шукає прощення і не дає його” (ст. 6).

У книзі: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А. Ціна: 167,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 2, 2017 · 16:58

Про обов’язки автора перед читачами

“Василь Карп’юк: Тарасе, професія письменника зумовлює певні зобов’язання перед читачами. Які з них є для вас найбільш незручними? Тарас Прохасько: Це стало особливо помітно з розви-тком книговидавництва в Україні – автори втягнуті у про-моцію книжок. Тепер так побудована книжкова індустрія,
що людям чомусь хочеться бачити і живого автора, про
щось з ним поговорити. Він мав би десь з’являтися. Тому в багатьох видавництвах, а я знаю, що на Заході це на-віть, прописується у контракті, автор зобов’язується взяти участь у якихось таких зустрічах. Такі зустрічі особисто для мене – це чудесна нагода поїздити, бо я останні роки майже не їздив десь добровільно, так би мовити, тобто з власної ініціативи. А так я радо йду на якісь запрошення, щоб десь побувати. Таким чином, я бував у дуже багатьох містах і місцевостях України, де би сам не забрів” (ст. 3).

У книзі: Радість контакту. Розмови з Тарасом Прохаськом. Ціна: 93,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 2, 2017 · 11:51

До дня народження Зази :)

Прохолодний і сонячний весняний день

сьогодні
найкращий час
щоб уперше після зими
рибалити сидячи на ледь теплому
береговому камінні
щоб відкрити двері
тримаючи за руку сина
разом замружитися
від світла
що увірвалося всередину
щоб лежати
під ще майже безлистим деревом
розстеливши на землі стару зимову куртку
щоб просто ловити гав
або пускати паперові літачки
щоб радіти
або сумувати
найкращий час
щоб сказати все
або не сказати нічого
час щоб піти
і повернутися
або не повернутися
сьогодні
найкращий час для прощання

У книзі: Пауалішвілі Заза. РЕҐІНА ОЛЬСЕН. Ціна: 25,00 грн. ЗАМОВИТИ

 

Залишити коментар

Квітень 1, 2017 · 16:38

До дня народження Миколи Гоголя

“…Ільницький слушно звертає увагу на об’єктивно-історичну детермінованість цього явища—характерну для Гоголевих часів, «невизначеність» української, втім, як і російської, ідентичності. У його дискурсі місце позірного гоголівського постколоніального “опору” і нібито антиколоніального «пафосу» якось неодмінно заступає колоніальна імперська модель двомовності й двокультурності, історично реальна і панівна на дошевченківському етапі й відкинута українським національним рухом тільки зі з’явою Шевченка як анахронічна. Під цим оглядом виникає спокуса компромісної двоїстої дефініції, сконструйованої з прямою аналогією з «англо-ірландською» літературою. «…Про Гоголя,— пише Ільницький, — доведеться говорити як про “українсько-російського” письменника <… > або, мабуть, іще точніше, як про “російсько-українського” письменника…». Тепер уже автор погоджується на те, щоб не виключати Гоголя з російської літератури, він тільки «ставить під сумнів виправданість її виняткових на нього претензій…».
Утім, компромісні конструкції, як відомо, не відзначаються міцністю: тут-таки дослідник невблаганною логікою розвитку власної думки змушений зробити наступний крок — визнати, що … «Гоголь є часткою російського національного канону» і цей факт «важко-заперечити». Тобто Гоголь — класик російської літератури.
Не хотілося б, щоб виявлену тут внутрішню суперечливість праці О. Ільницького було сприйнято як вислід недостатньої вправності, як особистий прорахунок автора. Попри все, його студія ґрунтовна і, як тепер кажуть, «просунута», містить у собі цікаві інспірації. Ходить про вразливе місце українського постколоніального гоголезнавства…” (ст. 23).

У книзі: Юрій Барабаш.  У напрямку до Гоголя. Ціна: 101,00 грн.

Залишити коментар

Квітень 1, 2017 · 11:31